Село Купчинці

Село Купчинці

Назва села Купчинці походить від слова «купець». За давніми переказами на цій території довший період перебували купці, які запам'ятались жителям.

Поблизу Купчинців виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. На околицях села виявлено залишки древнього городища 10–13 ст. У цей період тут було місто Бродилів. За князювання Ярослава Осьмомисла (1153–1187) місто розквітло, завдяки тому, що він мав тут особистий маєток. У Бродилові був замок, монастир, ремісничі цехи, церкви. Працювали найрізноманітніші народні промисли. На правому березі р. Стрипа також була частина Бродилова, де жителі займались ремеслом і сільським господарством. Місто з’єднувалось греблею. Через Бродилів у давнину пролягав шлях із Галича на Теребовлю. У 1241 р. Бродилів цілковито зруйнували монголотатарські орди хана Батия, молодих людей забрали в полон,а старих і дітей повбивали. Згодом на лівому березі р. Стрипи виникло містечко Купчинці.

Перша писемна згадка — 1312 р. Купчинці згадане як місто Бродилів, яке зруйнувала монголо-татарська орда.1648–1649 містечко разом із замком зазнало значних руйнувань. Поблизу села 30 серпня 1650 Іван Богун розбив польське військогетьмана Калиновського. 2 травня 1651 року біля села відбулася невелика сутичка між козацькими та польськими військами. За часів австрійського панування Купчинці втратили статус містечка.

У 18 ст. в селі було дві церкви:                                     

• Воскресіння Христового (на Містечку, де був  панський будинок)
• Введення (на тім місці за дідича Юзефа Морісона побудована нинішня церква Введення в храм Пресвятої Богородиці)
• За переказом була і церква святого Миколая в тому місці, де капличка й кам’яний хрест на пам’ять скасування панщини. У тій капличці була дуже стара ікона святого Миколая.

В селі народився відомий поет, публіцист, посол (1908–1914) до Галицького сейму, громадський діяч Павло Думка (1854–1918). З його ініціативи були створені та діяли в дорадянський час філії українських товариств «Просвіта», «Сокіл», «Січ», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства, Братство тверезості.

У Купчинцях неодноразово бував Іван Франко. Зокрема на селянському вічі 1894 року, потім двічі у наступному, 1895-му, під час виборчої кампанії до австрійського парламенту 1897 року і навесні 1902.

У 1939 р. у селі було 3020 осіб. Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 108 осіб. Радянська влада репресувала, згодом реабілітувала 24-х жителів села.

Пам’ятки села:

• церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1899, кам’яна),
• капличка (1991, кам’яна),
• братські могили воїнам Радянської армії  (1944) і Борцям за волю України (1991);

Пам’ятники:

• І. Франку (1970, скульптор І. Гончар),
• воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970),
• П. Думці (1994, скульптор І. Мулярчук),

Пам’ятні хрести:

• на честь скасування панщини,
• заснування Братства тверезості (1878).

У квітні 2014 р. висаджено сад полеглим учасникам Євромайдану (“Сад Небесної сотні”).

В селі працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади.

З 17 січня 2019 року село Купчинці – центр Купчинецької сільської обˊєднаної територіальної громади.